конспекти занять

Комплексне заняття "Екскурсія до бібліотеки "

Програмовий зміст: Поглибити знання дітей про бібліотеку, правила користування нею,роботу бібліотекаря.                                                                                                       Збагачувати лексичний запас дітей словами: «стелаж», «формуляр», «книгосховище»; активізувати словник дієсловами.                                                                    Виховувати інтерес до книжок, дбайливе ставлення до них, повагу до праці бібліотекаря. Розвивати естетичні почуття під час перегляду книг.

Обладнання:демонстраційне-книжки з ілюстраціями до знайомих казок,вірші С.Жупанина «Я-бібліотекар», В.Багірової «Полікую книжечку»,  загадка Г.Чубача «Книга»; роздавальний - книжки з ілюстраціями.

                                         Хід заняття

(Заняття проходить у шкільній дитячій бібліотеці з участю бібліотекаря. Вихователь звертає увагу дітей на стелажі з книжками. )

Вихователь:діти,ми сьогодні здійснимо цікаву екскурсію до шкільної дитячої бібліотеки.

Психогімнастика:

 Треба всім нам привітатись:

«Добрий день!» Всім, хто є всміхніться:

«Добрий день!» У долоні плесніть:

«Добрий день!»

Загадка Г.Чубача «Книга»

Всім про все вона розкаже

І малюночки покаже.

Усіх розуму навчить,

Хоч сама завжди мовчить.

Вступна бесіда

-          Для чого потрібні книги?

-         Які є книги?

-         Які є книги у вас вдома?

-         Хто їх вам читає?

-         Діти,ви думали де живуть книги?

-         А де живе дуже багато книг?

-         Що таке бібліотека?

Розповідь вихователя

Слово «Бібліотека» складається з двох частин – бібліо і тека. Бібліо – означає книга,а тека – сховище. Це означає книгосховище. Бібліотеки є в містах і селах. Книжок у бібліотеці є дуже багато. Є вірші та казки, книги про тварин,природу та цікаві пригоди. Є дуже корисні книги-словники,довідники та енциклопедії. Є старовинні книги, написані дуже давно. І всі ці книги зберігаються у бібліотеці. Їх можна прочитати в читальному залі бібліотеки а можна взяти додому, прочитати і повернути назад.

Згадайте свою улюблену книгу.

-         Про кого (що) вона?

-         З якими казками познайомили вас книги?

-         Які оповідання ми читали?

-         Як називається професія людини,яка працює у бібліотеці?

Читання вірша  С. Жупанина «Я- бібліотекар»

За моїм вікном ростуть

Кедри та смереки,

Гарне місце влітку тут

Для бібліотеки.

Я по лиці змайстрував

Для книжок,журналів,

Щоб читали їх усі

Діти в зелен-залі.

І тепер у ранній час

Чи в обідню спеку

Йдуть до мене читачі

У бібліотеку.

Закріплення правил поведінки в бібліотеці

-         Що потрібно зробити,прийшовши до бібліотеки?

-         Як треба поводитися в бібліотеці?

-         Чому в бібліотеці не можна голосно розмовляти?

-         Як треба поводитися виходячи з бібліотеки?

-         Діти,зверніть увагу на полиці з книгами. Вони називаються «стелажі».

-         Подивіться як акуратно розставлені книги на стелажах,як вони стоять рівними рядами. В них дуже акуратний вигляд.

Фізкультхвилинка:

Руки вгору,  руки вниз
І легенько прогнись

Покрутились,повертілись

Раз-присіли, другий-встали

Вдих глибокий – раз,два,три…

Працювати почали.

Правила користування книгою

-         Брати книгу чистими руками.

-         Книги потрібно читати акуратно гортаючи сторінки,не слинити пальців.

-         Користуватися закладками.

-         Не читати книгу під час їжі, не малювати в ній.

-         Любити книгу та берегти її.

Розповідь бібліотекаря:

У кожної книги є свій номер,що складається з букв та цифр. Це – шифр книжки. За цим шифром можна дізнатися адресу книжки:поверх і поличку, де вона зберігається. В ящиках- каталогах зберігаються картки з назвами та шифрами всіх книжок.

Бібліотекар заводить на кожного читача формуляр  у якому записує назву книги.

Бібліотекар знайомить дітей з своєю працею,допомагає дітям вибрати книги та розглянути їх, а найцікавіші пропонує взяти до дитячого садка для читання їх вихователем.

Після повернення з бібліотеки

Читання вірша В, Багірової «Полікую книжечку»

Плаче книжка нишком-

Захворіла книжка.

Нерозумні малюки

Їй обшарпали боки

Потерпіть, будь ласка, книжко

Полікую я вас трішки –

Попідклеюю вам рани,

Хай боліти перестане

Ось обгорточка готова

Буде книжечка здорова.

Вихователь:

Щоб краще запам’ятали про все, що ми побачили і почули пограємо  в гру «Полікуй книжку».

(Діти з допомогою вихователя підклеюють книжечки)

Підсумок заняття

-         Де ми сьогодні були?

-         Що вас найбільше вразило під час екскурсії?

-         Що цікавого ви дізналися у бібліотеці?

Вихователь: 

Я сподіваюсь ,що ви будете відвідувати  бібліотеку і там для вас знайдуться найцікавіші книги.

     Бінарне заняття з розвитку зв'язного мовлення                  
       

            «Опис українського національного одягу»

Мета. Зв'язне мовлення. Вчити дітей складати описову розповідь зв'язно та послідовно, дотримуючись структури.

Лексика. Збагачувати лексичний запас дітей словами ­– назвами елементів українського національного одягу та матеріалів з якого він виготовлений.

Граматика. Закріплювати вміння добирати прикметники до іменників; вчити правильно утворювати та називати слова – ознаки.

Виявляти інтерес до українського національного одягу, виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: демонстраційне – українське національне вбрання (одяг для хлопчика і дівчинки), скриня, вірш Ю.Шкрумеляка «Мала україночка» та  уривок вірша Ю.Шкрумеляка «Ми є діти українські».

Хід заняття

Заняття проходить у музейній кімнаті «Матері – триєдиної».

 Дівчинка – лялька в українському національному одязі.

Педагог звертає увагу дітей на одяг.

 

Вихователь:    Колись, діти, ми приходили в цю музейну кімнату « Матері – триєдиної» на екскурсію, пригадуєте? А ще у якому музеї ми були? (о. І. Могильницького) А ким він був? (Священником, відкривав школи, а ще його ім'я носить наша школа)А сьогодні ,в цій музейній кімнаті «Матері -  триєдиної» буде проходити заняття. Тож, давайте привітаємось:   

  Психогімнастика:

Треба дружно привітатись

Дружно, голосно сказати:

«Добрий день!»

Вліво-вправо повернутись,

Одне одному всміхнутись,

Та гостям привітно усміхнутись.

Вихователь:Діти, а що ми з вами тут розглядали? (Старовинні речі)

А,як ви думаєте, про що ми сьогодні будемо говорити? (Український національний одяг)

Ми вчили з вами віршика «Мала україночка», а може хтось пригадає?

Читання вірша Ю.Шкрумеляка «Мала україночка»

     Ой вдягнуся у неділю

     У вишивану сорочку,

     У червону спідничину

     І коралі на шнурочку.                                       

              Заплету я свої коси

              І візьму віночок з рути,

              Ще волошкою заквітчаюсь,

              Хто від мене кращий буде?

     А на ноги чоботята

     Червоненькі, сап'янові!

      Я маленька українка,

      Будьте всі мені здорові!

Вихователь:

-Про кого розповідається у вірші? (дівчинку – україночку)

-В що одягнена дівчинка? (Вишивану сорочку, червону спідничку, коралі.)

 Діти, а де ваші батьки зберігають свій одяг? ( У шафі)  

 А раніше одяг зберігали в скрині. Зараз подивимось який одяг є у скрині, але для цього треба її відкрити.

Логопед: Діти, наша мова має бути чистою, як чисте небо як джерельна вода.

                 Для цього ми будемо правильно промовляти чистомовки:

          

    На – на – на – у нас скриня чарівна.

    Ча – ча – ча – не знайти ключа.

    Ню – ню – ню – скриню відчиню.

    Ні – ні – ні – це не важко мені.

Вихователь:- Ой, дивіться,– відкрилася скриня, зараз подивимося, який одяг є у ній.

Вихователь дістає з скрині жіночу вишиванку.

    

Зразок розповіді вихователя.

Це – українська жіноча сорочка. Сорочка біла, вишивана червоними та чорними нитками. Такі сорочки називають вишиванками. Вишивка є на рукавах сорочки і спереду. На сорочці вишиті квіти, листочки. Сорочка дуже святкова.

    Описова розповідь дітей.

(Вихователь допомагає дітям навідними запитаннями, доповнює опис)                                                     

Вихователь: А тепер разом складемо описову розповідь: Що це? (укр. жіноча сорочка). Вона яка? ( біла, вишивана). Як їх називають? (вишиванками).Що вишите на сорочці? ( квіти та листочки).

Логопед:Діти, ви складали розповідь, а зараз пограємо у гру; нашим завданням буде дібрати слова-ознаки.

   

Дидактична гра «З чого наше вбрання»

Мета: утворення та називання слів – ознак.

Сорочка з льону – лляна сорочка;

спідничка із шерсті – шерстяна спідничка;

стрічки з атласу – атласні стрічки;

намисто з корал – коралове намисто;

чобітки із сап'яну – сап'янові чобітки;

шапка з вівці – овеча шапка;

шаровари з шовку – шовкові шаровари.

   

Вихователь: Діти! Прийшов час відпочинку, ми проведемо фізкультхвилинку.

Фізкультхвилинка:

     

    Лі – лі – лі! Лі – лі – лі!

    Українці ми малі

    Працювали, потомились.

    Відпочити захотілось.

    Руки вгору піднесли

    Трохи ними потрясли.

    Нахилились вліво – вправо,

    Та цього іще замало.

   Руки вгору, руки вниз,

   Раз – присіли, піднялись.

   Головою похитали

   Й працювати знов почали.

Логопед:Щоб краще запам'ятати про все, що ми почули, пограємо в гру:

  Дидактична гра «Українське національне вбрання»

Мета: добір прикметників до іменника.

Матеріал: українське національне вбрання.

Правила гри: Діти розглядають, досліджують на дотик елементи українського національного костюма та дають їм словесну характеристику.

Наприклад , українська сорочка яка? (вишивана, лляна, біла, красива…..);

український віночок який? ( гарний, різнокольоровий………………...);

українські шаровари які? (червоні, широкі………………………………);

український пояс який? (чоловічий, широкий, козацький…………………….)

         Вихователь пропонує  дітям одягнути макет дівчинки і хлопчика( Діти,давайте поділимось на дві команди і одягнемо макети хлопчика та дівчинки)

   Діти з вихователем повторюють текст вірша:                                 Підсумок заняття

Вихователь: На підсумок,завчимо уривок із вірша:

Читання уривку вірша ю. Шкрумеляка «Ми є діти українські»

         Ми є діти українські,

         Хлопці та дівчата,

         Рідний край наш – Україна,

         Красна та багата.